Мій сайт

Система вдосконалення професійної майстерності вчителя,  підвищення  його кваліфікації, а також  як підсумок проходження ним атестації супроводжується копіткою роботою, одним із елементів якої є проведення  відкритих уроків.

Лише той вчитель, який вільно володіє фактичним матеріалом, методикою його викладання,  елементами педагогіки та психології, артистизмом, може з впевненістю сказати, що будь-який його урок - відкритий.

Теоретичні знання вчитель здобуває, навчаючись у вищому навчальному закладі, поглиблює їх шляхом самоосвіти. Мабуть, жодні курси підвищення кваліфікації, участь  у роботі постійно діючих районних та міських  семінарів не дадуть відчутного ефекту, якщо вчитель сам не  працюватиме над підвищенням свого фахового рівня. Що стосується інших чинників, то не кожен вчитель володіє  методами і прийомами, які в підсумку дають бажаний ефект. Досить часто буває, що вчитель володіє цими методами, використовує їх у своїй роботі, але  не має при цьому певної системи у використанні. В такій ситуації йому важко зробити аналіз свого уроку, показавши тим самим, на яких етапах і з якою метою він використав той чи інший педагогічний прийом.

Метою даної публікації є  озброєння вчителя інформацією, яка допоможе йому планувати свою роботу,  проводити аналіз своєї діяльності на уроці і в позаурочний час, підготує вчителя до “зустрічі” директора чи завуча на будь-якому уроці. Отже,

викладання фізики в школі має на меті:

• формування наукового світогляду;
• забезпечення неперервної фізичної освіти на високому науковому рівні з дотриманням принципу доступності;
• розуміння причинно-наслідкового зв’язку всього, що відбувається в природі;
• ·          забезпечення учнів певним мінімумом фізичних знань, необхідних для повсякденного життя і діяльності в будь-якій галузі народного господарства, науки, культури і достатніх для продовження фізичної освіти і самоосвіти.

Завдання, які відповідають даній меті, передбачають:

• засвоєння основних фізичних понять, ідей, теорій, наукових фактів, які складають основу практичної підготовки учнів;
• осмислення основних ідей фундаментальної науки;
• забезпечення екологічної освіти та виховання, формування відповідального ставлення до природи;
• розуміння практичного аспекту фізичних знань як наукових основ більшості галузей сучасного виробництва;
• забезпечення з урахуванням змісту тем програми розвитку загальнонавчальних і спеціальних умінь та навичок,  пов’язаних з проведенням дослідів, спостережень, практичних робіт, використанням лабораторного обладнання;
• організація індивідуального навчання для обдарованих дітей з метою залучення учнів до різних видів наукової роботи, розвитку дослідницьких навичок;
• розвиток умінь порівнювати, виявляти головне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, користуватися логічними прийомами мислення, зв’язно викладати вивчений матеріал, самостійно здобувати і використовувати набуті знання як теоретичного, так і лабораторно-дослідницького характеру.

Готуючись до співбесіди з представником дирекції школи, вчитель повинен передбачити такі моменти своєї роботи.

1.   Ведення шкільної документації:

• наявність календарних планів;
• якість ведення класних журналів;
• якість ведення журналів факультативів та гурткової роботи;
• виконання навчальної програми;
• наявність учнівських  зошитів для лабораторних робіт (робіт фізпрактикуму) та зошитів (аркушів) для проведення тематичних атестацій та контрольних робіт.
• Участь у методичній роботі школи, районного (міського) методичного об’єднання вчителів фізики.
• Тема самоосвіти, шляхи її реалізації.
• Внесок вчителя у зміцнення та збереження матеріальної бази кабінету, створення та систематизація дидактичних матеріалів.
• Ступінь взаємодії вчителя з класними керівниками, батьками.
• Робота вчителя  як класного керівника.

І, звичайно, обличчям вчителя є його уроки. Від уміння їх планувати, організовувати, проводити залежить не тільки враження колег  та адміністрації про якість роботи, а, мабуть, найголовніше – моральний стан вчителя, його задоволення самим собою. Говорячи образно, урок – це єдність розуму і серця учителя і учнів, спільна їх творчість. Знання, досвід, професійна честь і гордість учителя помножені на інтерес, зацікавленість учнів, як свідчить шкільна практика, дають бажаний ефект навчання, виховання, розвитку. Що ж учитель повинен знати про урок?

1.  Урок спрямований на високі кінцеві результати, на підвищення рівня якості й ефективності навчання, на всебічний розвиток особистості.

2.  Урок – відносно самостійна ланка в системі освіти.

3.  Урок будується як цілісна система взаємодії вчителя і учнів на основі співробітництва.

4.  Урок будується на основі:

     ·   програмних вимог;

     ·   урахування можливостей учнів;

     ·   урахування можливостей учителя, його творчого потенціалу.

5.    Кожен урок має таке дидактичне призначення:

     ·   засвоєння нових знань;

     ·   формування умінь і навичок;

     ·   контроль і оцінювання знань.

6.  На уроці комплексно розв’язуються завдання освіти, виховання та розвитку.

7.  Урок має раціональну структуру.

8.  Зміст навчального матеріалу відповідає основним принципам (науковість, зв’язок з життям, системність, наступність...).

9.  Застосовуються різноманітні форми проведення уроку.

10.   Використовуються нестандартні форми проведення уроку.

11.   Здійснюються диференціація та індивідуалізація навчання.

12.   Забезпечуються міжпредметні зв’язки.

13.   Учитель розвиває навчальну, пізнавальну діяльність учнів і керує нею, здійснюючи стимулювання, організацію, контроль, оцінювання діяльності, озброює учнів прийомами самостійної роботи, формує навички самоконтролю.

14.   Для проведення уроку створені необхідні умови: матеріальні, морально-психологічні, гігієнічні, естетичні.

15.   Урок проводиться за планом – творчим робочим документом учителя.

16.   Проводячи урок за планом, учитель готовий в разі потреби переструктурувати його.

17.   Учитель самоаналізує проведення та результати уроку.

Готуючись до уроку, вчитель  його багаторазово “прокручує”, продумує сценарій, бачить себе і учнів на уроці, часто не задумуючись над тим, які дидактичні принципи, засоби і методи він використовує, як він працює з класом, які форми роботи переважають. Разом з тим, аналізуючи урок такого вчителя, можна відшукати багато елементів, які він використовував, застосовував із наведеного нижче переліку.

Звичайно, на кожному уроці все це не може бути виконано, адже уроки відрізняються і за структурою, і за типом, і за метою, яку вчитель ставить перед собою і класом, але поєднання багатьох з них і прагнення до їх реалізації принесе вчителю успіх.

 Наведений нижче перелік відображає дії вчителя та учнів на різних етапах уроку, передбачає сформованість у школярів певних вмінь і навичок, дає можливість проаналізувати дії вчителя як педагога, психолога, вихователя тощо.

Етап контролю знань, умінь і навичок учнів:

• сформованість в учнів знань, умінь і навичок згідно з вимогами програми;
• сформованість в учнів загальних умінь та навичок;
• сформованість в учнів умінь порівнювати, аналізувати, робити висновки;
• сформованість в учнів умінь застосовувати фізичні теорії, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки для пояснення явищ і фактів;
• вміння учнів планувати і виконувати практичні і лабораторні роботи, користуватись лабораторним обладнанням, дотримуючись правил техніки безпеки;
• вміння учнів вести реферативно-пошукову роботу, бібліографічний пошук, працювати з науково-популярною літературою, періодичними виданнями;
• методи контролю, доцільність їх використання;
• зміст і характер питань, завдань (відтворюючі, проблемні, спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків...);
• оптимальність кількості задіяних перевіркою учнів;
• розвиток  в учнів самоаналізу та  самоконтролю  на різних етапах уроку;
• об’єктивність та аргументація оцінки;
• врахування індивідуальних особливостей під час перевірки;
• оцінювання рівня якості знань, умінь, навичок (повнота, усвідомленість, міцність, глибина).

Організаційний момент уроку:

• ступінь організаційної підготовленості учнів до уроку;
• включення учнів в роботу на уроці;
• раціональне використання часу на уроці;
• виконання  санітарно-гігієнічних норм уроку, правил техніки безпеки, охорони праці;
• ступінь  забезпечення уроку наочними посібниками і технічними засобами навчання та ефективність їх використання;
• ведення документації вчителем;
• організаційне  завершення уроку, запис домашнього завдання (обсяг, ступінь складності, диференціація, інструктаж щодо виконання).

Дидактичний аспект уроку:

• постановка мети і завдань уроку;
• мотивація вивчення даного матеріалу;
• відповідність змісту уроку вимогам програми;
• встановлення зв’язку нового матеріалу з раніше вивченим;
• дотримання дидактичних принципів:

  - науковості;

  - наочності;

  - усвідомленості;

  - систематичності;

  - доступності;

  - зв’язку з життям;

• дотримання логіки викладу навчального матеріалу;
• використання різних форм, засобів і методів навчання;
• виділення головного з обсягу навчального матеріалу та системи завдань;
• активізація пізнавальної діяльності учнів;
• організація самостійної і практичної діяльності учнів;
• відповідність  ходу  і  результату уроку завданням, які ставились перед уроком, дидактичній меті;
• реалізація принципів диференціації та індивідуалізації на уроці;
• поєднання фронтальної, індивідуальної та групової форм роботи;
• здійснення міжпредметних зв’язків;
• використання методів проблемного навчання;
• добір матеріалу для формування умінь та навичок;
• використання  наочних  посібників, дидактичних матеріалів, технічних засобів;
• формування загальнонавчальних навичок;
• · підведення підсумків уроку.

Психологічний та розвивальний аспект:

• стимулювання учнів та мотивація навчання;
• активність учнів на уроці;
• організація уваги учнів;
• розвиток пам’яті учнів;
• розвиток мислення;
• вміння вчителя володіти класом;
• загальна емоційна атмосфера уроку;
• реакція вчителя на помилки учнів, способи їх виправлення;
• рівень психологічної взаємодії вчителя та учня;
• характер і тон дисциплінарних зауважень;
• рівень педагогічних вимог до роботи учнів, розвитку їхньої мови, мислення;
• дотримання норм педагогічної етики;
• культура мови вчителя;
  • загальний стиль і темп роботи вчителя, їх вплив на діяльність учнів (енергійність, рішучість, байдужість...);
  • діяльність вчителя як консультанта та координатора навчання;
  • врахування вікових особливостей учнів;
  • рівень активності учнів.

Виховний аспект:

• виховання інтересу до навчання;
• трудова, політехнічна спрямованість уроку;
• ступінь виховного впливу уроку на учнів;
• рівень культури праці, організованості, дисциплінованості учнів, стиль ставлення один до одного і до вчителя.

       ·      результативність уроку;

• виконання плану уроку;
• рівень досягнення мети;
• рівень якості знань, умінь, навичок, виявлених на уроці.

Коли у вчителя виникає необхідність проведення самоаналізу уроку, він може робити посилання на перелічені вище пункти, але за основу доцільно взяти наступний план самоаналізу:

1.   Чи відповідає мій урок програмі?

2.   Чи правильно мною були визначені та розв’язані на уроці навчальні, виховні і розвиваючі завдання?

3.   Чи оптимально було визначено зміст уроку, чи відповідає він завданням?

4.   Що було головним, найсуттєвішим на уроці? Чи зумів я акцентувати увагу учнів на його вивченні?

5.   Чи вдало визначена структура уроку? Чи була організована на уроці робота із формування основних умінь, навичок, інтересів учнів? Як здійснювались внутрішньопредметний і міжпредметний зв’язки?

6.   Які методи і засоби були використані на уроці? Чи були вдалими їх вибір і поєднання?

7.   Які форми навчання домінували на уроці? Чи були вдалими їх вибір і поєднання?

8.   Якого рівня якості знань досягнуто?

9.   Чи об’єктивно і відповідно до норм оцінені мною знання учнів?

10. Чи був на уроці необхідний емоційний мікроклімат?

11. Чи правильно здійснювався на уроці інструктаж, визначалися обсяг і складність домашнього завдання? Чи було воно диференційованим?

12. Що було зайвим у моїй діяльності та в діях учнів?

Вміння вчителя прокоментувати свої дії, провести детальний аналіз своєї та учнівської діяльності  на уроці, обізнаність з основними педагогічними прийомами, методами, формами роботи  принесе успіх, допоможе у підкоренні вершин вищої педагогічної майстерності.