Необхідність використання самостійної роботи на уроках витікає з основної задачі уроку, як засобу соціалізації учня, тобто надання учню можливості засвоїти систему знань, норм та цілей , які дозволять знайти своє місце в суспільстві. Говорячи про формування самостійності, необхідно мати на увазі тісно пов’язані між собою задачі:
- розвивати в учнів самостійність у пізнавальній діяльності – навчити їх добувати знання, формувати світогляд;
- навчити їх самостійно застосовувати знання;
- розвиток критичного мислення.
Самостійна робота не самоціль, вона є засобом формування в учнів активності, розвитку їх розумових здібностей.
САМОСТІЙНА РОБОТА
|
|
 |
Одержання
нових знань
|
Закріплення
і уточнення знань
|
Вироблення
уміння
застосовувати
знання на практиці
|
Формування
умінь
практичного
характеру
|
Формування
уміння творчого
характеру
|
Робота з підручником
Спостереження
Досліди
Встановлення функціональної залежності між величинами
Встановлення співвідношення між одиницями виміру
|
Порівняння і зіставлення властивостей тіл і явищ
Виділення
істотних ознак від несуттєвих
Обчислення за формулами
|
Розв”язування задач ( якісних, обчислювальних, експериментальних, графічних)
Виконання проектно-конструкторських і технічних робіт (пояснення принципу дії приладу за схемою)
Виявлення і усунення несправностей у приладах
Внесення змін у конструкцію приладу
Розробка нових приладів
|
Вивчення шкали вимірювальних приладів
Визначення
величин непрямими методами
Градуювання шкали приладу
Збирання приладів з готових деталей
|
Написання творів,
рефератів
Підготовка доповідей
Роботи з елементами
дослідження
Пошук нових способів розв”язування задач
Самостійна розробка
методики постановки
дослідів
|
Класифікуючи самостійні роботи за основним видом і способом діяльності учнів, розподіляємо на такі групи:
- робота з підручником і додатковою літературою;
- експериментальні і практичні роботи;
- аналітико-обчислювальні;
- графічні;
- проектно-конструкторські;
- роботи з класифікації і систематизації;
- застосування знань для пояснень або передбачення явищ і властивостей тіл.
Сучасному учневі важко самостійно поставити мету, зробити висновок, синтезувати матеріал та об'єднувати складні структури, узагальнювати знання і знаходити взаємозв'язок між ними. Тому постає питання формування критичного мислення, як здатності людини самостійно аналізувати інформацію, вміння бачити помилки у твердженнях, аргументувати свою думку, переглядати її, якщо вона не витримує критики, прагнення пошуку оптимальних рішень, відкритість до сприймання інших поглядів. Критичне мислення формує людину, якою не можна маніпулювати, яка не боїться мислити, оцінювати, порівнювати. Тому виховання критичного мислення в кожній дитині є однією з фундаментальних засад навчально-виховного процесу, важливою умовою демократичного розвитку країни. Для розвитку критичного мислення необхідно використовувати такі завдання:
- з'ясуй сутність предмета, оціни його;
- проаналізуй різні погляди і думки;
- розглянь та визнач переконливість доказів та користь кожної думки;
- синтезуй свої міркування у загальний висновок.
Підбір навчального матеріалу відбувається за принципом:
Факт – поняття – закони – теорія – критичне мислення.
В зв'язку з цим використовуються такі методики:
- Життєвість ситуації. Вона має бути типовою для даного суспільства.
- Дискусія має відбуватись навколо пріоритетних проблем: економічний розвиток країни, енергетика, екологія, тощо.
- Можливість особистого вибору. Кожна дилема повинна мати конфлікт, але не мати єдиного рішення. Є кілька шляхів розвитку ситуації, учень повинен обирати свій.
- Врахування індивідуальних та групових особливостей осіб, залучених до дискусії.
- Практична спрямованість рішення.
- Завдання педагога – спрямовувати процес дискусії, заохочувати учнів до висловлення особистої думки, залишаючись особою нейтральною.
Критичне мислення – це складний процес, що починається з вивчення інформації, її критичного осмислення та закінчується прийняттям рішення. Формувати його допоможуть уроки-диспути, уроки-конференції, семінари, урок-суд, урок-круглий стіл, урок-телеміст.
Література
1.Григор'єва Л.Г.Організація самостійної роботи на уроках фізики (з досвіду роботи)//Фізика в школах України. – 2004. - № 4(8). – с.10-12.
2.Скляр Л.А.Підвищення ролі самостійної роботи у ході тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів з фізики.// Фізика в школах України. – 2005. - № 18(46). – с.10-11.
|