На сьогодні є актуальною проблема збереження інтелектуальної еліти країни.

В загальноосвітніх навчальних закладах ведеться пошук обдарованих дітей, складається банк даних, обдарованих дітей залучають до участі в олімпіадах, конкурсах. Все це зумовлює престиж школи, робить необхідним створювати умови для навчання та розвитку обдарованих дітей .

Існує понад сто визначень поняття «обдарованість».

Коли ми говоримо про обдарованих дітей, то маємо на увазі дітей з підвищеним рівнем розвитку інтелектуальних, творчих, академічних і соціально-особистісних здібностей, а також дітей із прихованими (потенційними) можливостями. В школі серед учнів можна виділити дітей, які вчаться без особливих зусиль, все «схоплюють нальоту». Вони не тільки прекрасно запам'ятовують, але й переробляють, узагальнюють матеріал і в потрібний момент відтворюють його. Цих учнів небагато, вони володіють високими здібностями до засвоєння знань і вони є академічно обдарованими. Це наші учасники олімпіад, учні, що мають високий рівень засвоєння знань .       Інші діти, творчо обдаровані, не можуть із легкістю навчатися за різними предметами, засвоєння великої кількості матеріалу для них - велика проблема. Вони сильні в іншому - в рішенні складних задач, пошуках нестандартних способів діяльності. Для них характерна оригінальність мислення, вміння виробляти цікаві ідеї і втілювати їх у життя.    Інтелектуальна, академічна і творча обдарованість - це різновиди обдарованості розумової. Крім неї існують: моторна обдарованість (дитина проявляє її, наприклад, у спорті, танцях).Соціальна обдарованість – це  розвинені організаторські можливості.       Ваша дитина може мати обдарованість  практичного напрямку, яка проявляється в різних сферах людської діяльності .

        Головною загальною якістю обдарованих дітей є переважання в них пізнавальної  і досліджувальної активності. Пізнавальна потреба виявляється вже у ранньому віці. Спочатку це потреба у враженнях. її можна спостерігати у зовсім маленької дитини, яка активно реагує на оточуючі її речі. Потреба у враженнях поступово переходить у допитливість. Із 2-3 років дитина любить слухати, коли їй читають, любить розбирати на частки речі, щоб подивитися, як вони влаштовані, любить ставити запитання дорослим, цікавиться всім на світі.

Такій дитині притаманні  прагнення до успіху і бажання уникнути невдачі.  Орієнтація на успіх відіграє велику роль у вихованні дітей. Адже їм  потрібні впевненість у собі, висока самооцінка, яка потребує планування своїх дій, контролю за своєю поведінкою, концентрації зусиль для переборювання труднощів. І роль батьків у вихованні цих якостей неоціненна.

Дитина постійно потребує вашої підтримки, поради.

Обдаровані діти відрізняються один від одного так само, як і інші  діти і дещо в таких учнях дратує і вчителів, і батьків, і однолітків.

 Наприклад, знання того матеріалу, що вивчається у класі. Обдарованій дитині легко і нудно на уроці: в той час, коли весь клас напружено працює, вона втручається в навчальний процес, перша  піднімає руку, відповідає не те, що вона почула за короткий час на уроці, а все, що знає з цього питання ,ставить багато запитань, які не стосуються плану уроку, все це приводить до виникнення конфліктних ситуацій з учителем, а згодом і втрати інтересу до предмету. Тому виникає необхідність планування навчального процесу з врахуванням додаткової уваги до обдарованих дітей: підготовка завдань підвищеної складності, творчих задач.

            Виникають проблеми  в обдарованих дітей і у спілкуванні з однолітками.

Обдаровані діти зосереджені на своїх інтересах і не орієнтуються в тому, що цікавить їх однолітків, поправляють співбесідника, якщо він неправий або неточно висловив свої думки. Розвиток пізнавальних здібностей обдарованих дітей випереджує і розуміння законів спілкування.

             Як же виховувати і навчати таких обдарованих дітей?

Враховуючи різноманітність, індивідуальну своєрідність  обдарованості, при виборі методів роботи із дітьми необхідно спочатку визначити:

у якій формі виявлення ми очікуємо побачити обдарованість, явна вона, чи прихована,

які завдання роботи є пріоритетними:

• навчаючі,
• навчаючо-розвиваючі
• розвиваючі,

 необхідно розвивати уже високі здібності або ж навпаки, недостатньо розвинуті.

Враховуючи специфіку предметів, найчастіше ми використовуємо розумові здібності обдарованих учнів. Робота з дітьми, які мають розумову обдарованість полягає у залученні  їх до розробки задач та тестових завдань як в усній чи письмовій формі, так і в комп’ютерному варіанті. Підбір цікавого матеріалу з предмету з різних джерел (інтернет, періодичні видання, наукова література), участь у олімпіадах, конкурсах.

Дослідницька діяльність – проведення експериментів, створення порівняльних діаграм та графіків за допомогою комп’ютера, презентації проектів.

Діти, які мають творчу обдарованість - музичну чи художню теж повинні залучатись, наприклад до оформлення кабінету фізики, створення стінгазет, плакатів, стендів, складання віршів, пісень, участі у театралізованих виставах.

Велику роль відіграватиме підтримка з боку батьків.

Вони повинні вселити в дитину переконання, що вона здатна на все, і будь-яка справа їй по плечу. Намагайтися зрозуміти, про що думає, до чого прагне дитина, і чому її поведінка саме така. Вислуховуючи її точку зору на події, батьки повинні ненав’язливо висловлювати своє ставлення до неї. Звертати увагу на те, що діти завжди поважають відвертість і не переносять неповаги до себе. Пам’ятати, що дитину виховують не  слова, а особистий приклад, поведінка, душевна доброта. Створювати умови для розвитку здібностей вашої дитини, формування творчої активності.